| Меню сайта |
|
 |
| Категории раздела |
|
|
| Наш опрос |
|
|
| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
| Форма входа |
|
|
|
Главная » 2010 » Январь » 3 » Революційний соціал-націоналіст
20:12 Революційний соціал-націоналіст |
 Соціал-національна революція - майбутнє України та світу. Зрозуміло, що творити нове життя можуть лише люди нового типу мислення та дії, не обважені тягарем минулого, не зламані пресом нинішньої окупації та не перелякані відповідальністю за прийдешнє. Завдання боротьби за новий світ та відповідальність за побудову кращого життя для українців бере на себе новий тип людини та громадянина ХХІ століття - український революційний соціал-націоналіст.
Соціал-національна революція - майбутнє України та світу. Зрозуміло, що творити нове життя можуть лише люди нового типу мислення та дії, не обважені тягарем минулого, не зламані пресом нинішньої окупації та не перелякані відповідальністю за прийдешнє. Завдання боротьби за новий світ та відповідальність за побудову кращого життя для українців бере на себе новий тип людини та громадянина ХХІ століття - український революційний соціал-націоналіст.
Революційний соціал-націоналіст - це політичний боєць, який свідомо і цілеспрямовано кидає виклик існуючому порядку, стаючи на шлях безкомпромісної боротьби проти системи окупаційного примусу та експлуатації українців. Це відважний і незламний солдат нації, який пліч-о-пліч з однодумцями формує маршируючі колони революції, відмовляючись від комфортного життя пересічної людини на користь ідеалів честі, ієрархії і самопожертви.
Революційний соціал-націоналіст - це повноцінний армійський батальйон, повітряна ескадрилья або партизанський загін у складі однієї людини.
Революційний соціал-націоналіст культивує побратимство. Побратим - це більше, ніж звичайний друг. Друзі бувають в цивільному житті, побратими - тільки в революційному підпіллі, легальному радикальному активізмі та на фронті визвольної війни. На побратимів не ображаються, але побратимам і не пробачають. Не пробачають безвідповідальності, нерішучості, слабкості, відсутності віри в перемогу та відступу від світлих ідей соціального націоналізму. Пообіцяти й не зробити, сказати й не прийти, підняти руку і не вдарити, прочитати й не повірити, загорітись і не спалахнути - побратим не може за означенням.
Від решти людей, які перебувають в сфері навколополітичної тусівки, революційний соціал-націоналіст відрізняється, насамперед, психотипом, естетичним сприйняттям та способом постановки запитань.
Середньостатистичний революційний соціал-націоналіст - це симпатичний, простий та невибагливий молодий чоловік, який ретельно й пристрасно вивчає довколишній світ та не боїться ставити складні запитання. Розуміючи, що його чіткі та зрозумілі погляди потребують постійного вдосконалення, він займається перманентною синкретичною самоосвітою. Він вивчає історію, для того, аби почати творити її самому одного дня. Сьогодні він опановує риторику переконання кількох своїх друзів і сусідів, аби гриміти на стотисячних мітингах через десять років. Соціал-націоналіст не цурається ніякої праці, коли йдеться про роботу над собою.
Соціал-націоналіст проводить стільки ж часу в тренажерному залі, на біговій доріжці чи на свіжому повітрі в лісі, скільки й в бібліотеці, за комп’ютером чи з газетою вдома. Чи готовий ти до революції фізично - не важко перевірити. Якщо можеш відтиснутися на кулаках від землі принаймні 50-70 разів, при власній вазі 70 кілограмів штовхнути штангу вагою 100 кілограмів - то готовий. Соціал-націоналіст не палить, не споживає алкоголь у надмірних кількостях, не марнує час у порожніх розвагах і не псує собі сумління нездоровими стосунками з протилежною статтю. Основа, на якій ґрунтуються прийдешні перемоги соціал-націоналізму - це твердий кулак, світлий розум і незламна воля соціал-націоналіста.
Соціал-націоналіст завжди чесний, скромний і щирий, дотримується слова та дбає за справу і своїх побратимів більше, аніж за себе. Він дотримується поміркованості та аскетизму в зовнішньому вигляді, одягаючись скромно, проте зі смаком, культивуючи соціал-націоналістичний стиль - зібраний, суворий та підкреслено невибагливий. Соціал-націоналіст не терпить брехні, захланності, нещирості та інших проявів морального розкладу.
Подруга соціал-націоналіста - розумна, красива, скромна та вихована дівчина, дивлячись на яку з новим піднесенням хочеться творити прекрасне та захищати світ від політкоректної чуми світового демолібералізму. Як відомо, краса за відсутності ідеї перетворюється на гівно, відтак соціал-націоналіст тримається подалі від таких, які нічого не вміють, окрім як красиво знімати труси та бюстгальтер. Гламурні наштукатурені завсідниці нічних клубів так само далекі для нас, як і петеушні шанувальниці російського серіального мила чи адепти натуралізованих в Китаї брендів "Дольче-Габбана” та "Луї Віттон”. Соціал-націоналіст бере шлюб тільки в разі серйозних намірів створити міцну родину, об’єднану коханням, спільною боротьбою та ненавистю до ворогів. Його подруга не боїться піти зі своєю половинкою удвох проти всього світу, заперечивши легітимність окупаційної системи влади та моральні норми і цінності звироднілого планктону, що цю владу підтримує. Вона готова у всьому підтримати соціал-націоналіста, зрікаючись фальшивих буржуазних умовностей і забобонів. Почуття соціал-націоналіста та соціал-націоналістки один до одного повинні бути сильнішими за танкову атаку на світанку, рукопашний бій стінка-на-стінку, ракетно-артилерійський удар по густонаселеному мікрорайону і килимове термоядерне бомбардування разом узяті.
Соціал-націоналіст ні перед ким не намагається здаватися кращим, ніж він ж насправді, проте не дозволяє нікому дивитися на себе згори до низу. Він постійно підтримує товаришів по боротьбі, демонструючи стійкість і доводячи власним прикладом абсолютну моральну перевагу соціал-націоналізму над іншими політичними феноменами.
Героями не народжуються. Героями стають в процесі революційної боротьби. Або не стають. Тут кому як пощастить. Бояться абсолютно всі нормальні люди, не бояться нічого лише абсолютні придурки, яким нема чого втрачати. Але соціал-націоналіст бореться зі своїм страхом протягом усього життя та перемагає його щодня, а всі решта рано чи пізно капітулюють - хтось одразу, хтось поступово.
Соціал-націоналіст - переконаний і послідовний ідеаліст, що не ставить матеріальний добробут основним пріоритетом життя. Накопичення багатства шляхом нетрудових доходів чи визискування співвітчизників українців соціал-націоналіст вважає злочином проти Нації. Хизування дорогими автомобілями, поїздками на екзотичні острови з гламурними подругами та напихання елітним комбікормом у фешенебельних ресторанах в ситуації, коли більшість українців живе від зарплати до зарплати є елементарним свинством. Через це соціал-націоналісти не люблять бариг. Через це, а не тому, що заздрять їм, як гадають бариги. Хід думок людей, мозок яких знаходиться в шлунку, або в іншому неправильному місці, революційного соціал-націоналіста не цікавить.
Революційному соціал-націоналісту життєво необхідно спати, коли інші працюють, та працювати, коли інші сплять. Саме в цей спосіб він здобуває необхідний час і натхнення для здійснення розмаїтих антисуспільних вчинків, аби зайвий раз продемонструвати суспільству його недосконалість, а пересічним обивателям-марноту їхнього буття. Аби уникнути експлуатації з боку тоталітарно-капіталістичної системи, соціал-націоналіст заробляє на хліб виключно творчою, або науковою працею, в крайньому випадку - розмаїтими формами експропріаційної креативності. В ситуації, коли весь національний продукт присвоюється окупантами та їх лакеями з метою подальшого геноциду нації, працювати для того, аби створювати щось реально цінне, означає підтримувати своєю працею ворогів. Коли в ході соціал-національної революції буде створено добровільні трудові армії для порятунку національної економіки від краху та для забезпечення комфортного середовища проживання титульної нації, соціал-націоналіст буде завжди попереду інших, заливаючи бетон на автострадах, розбираючи архаїчні заводи на металобрухт, зводячи фундаменти будинків та висаджуючи дерева. Поки ж існує система окупаційної влади, що займається геноцидом українців, праця на її користь є злочинним колабораціонізмом.
Так звані "успішні українці” вважають революційних соціал-націоналістів пропащими ідеалістами, мегаломанами, небезпечними блазнями, маргіналами й провокаторами. Не надто розумно. Особливо тому, що одного дня соціал-націоналісти ввічливо, але переконливо постукають в двері їхніх затишних офісів та фешенебельних котеджів. І тоді доведеться відповідати на чимало незручних запитань.
"Маленькі українці” не розуміють та бояться соціал-націоналістів. Через наш радикалізм, готовність до прямої дії, безкомпромісну відданість Ідеї, яка виглядає для звичайних людей фанатизмом, через відкидання нами дрібнобуржуазних цінностей стабільності та спокою. Вони не розуміють, що саме ми захищаємо їх від зла та кривди, здатних поневолити та розтоптати будь-кого.
Так звані українські інтелектуали бояться і ненавидять нас за те, що ми хочемо революції, а не дискурсів, вуличних боїв, а не парламентської балаканини, остаточного вирішення всіх питань, а не жалюгідних компромісів. Вони звинувачують нас у "провокаторстві”, "ксенофобії”, "інтелектуальній обмеженості”, "створенні картинки для російських телеканалів”, "упередженості та фобіях”, "підігруванні агентам Лубянки”, бажанні "скомпрометувати Україну перед цивілізованим світом”, "полюванні на відьом”…тощо. Соціал-націоналіст може порадити цим розумникам стулити пельку. Інакше буде боляче. Бо нічого цінного для Батьківщини, окрім сумнівної якості органічних добрив, ці "інтелектуали”-паразити і так не продукують.
Українофоби ненавидять революційних соціал-націоналістів просто за фактом свого та нашого існування: нам надто тісно на одній планеті, тому за логікою видового виживання ми просто повинні їх перемогти. Без зайвих слів та пафосу українофобія повинна бути знищена в нинішній Україні та карно переслідуватись в Україні майбутнього.
Соціал-націоналіст - це останній заслін Нації перед тотальним поневоленням і геноцидом. Тільки такі, як ми, здатні зупинити катастрофічний вал поразок, розірвати прокляте замкнене коло розчарувань, підняти стяг Ідеї Нації на вершину перемог та розпочати тріумфальну Українску реконкісту.
Майбутнє належить нам. Інакше воно просто нам не потрібне.
Юрій Михальчишин
Джерело - РІД
|
|
Просмотров: 1586 |
Добавил: Penk-off
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| Поиск |
|
|
| Календарь |
|
|
| Архив записей |
|
|
|
