Аналитика Одесского Нац. Движения

Салют Приморським Партизанам!

Penk-off — Thu, 17 Jun 2010 14:36:35 GMT

Днями одеська соціал-націоналістична організація «СІЧ» провела акцію солідарності у підтримку героїчної боротьби «Приморських Партизан» зі злочинним анти руським режимом «Путіна-Мєдвєдєва».

Бійці організації виготовили тематичний банер і разом з ним крокуючи містом, раз у раз, створювали імпровізовані агіт-пости, де масово привертали увагу одеситів, роздавали інформаційні листівки та проводили іншу роз’яснювально-пропагандистську роботу. Потрібно зауважити, що одесити реагували на СІЧовиків і їх агіт-пости з величезною цікавістю, зупинялись для спілкування і отримання інформації, деякі мешканці нашого міста навіть зупинялись посеред дороги на своїх автомобілях. Кінцевим агітаційним постом стало комфортабельна місцина біля самого Чорного моря, де незаконно розташовано генеральне консульство Російської Федерації. Перешкодити народної діяльності одеських соціал-націоналістів намагалися державні охоронці консульства, але їх нерішучі дії у противагу рішучим діям бійців організації не принесли результату! В свою чергу активісти СІЧі виконали поставлену задачу!

Успіх даної акції знову засвідчує, що антинародні системи «Кремля» і «Верховної Зради» ніщо, а стремління до волі, слави і честі – наша спільна вічна правда! Ми виражаємо щиру солідарність з новітніми Героями Росії – Салют Приморським Партизанам! Майбутнє належить Nам! Слава Перемозі!

Слава Україні!

Фестиваль Традиції Духу «РУСЬ»

Penk-off — Tue, 08 Jun 2010 01:03:07 GMT

ФТД «РУСЬ» відбудеться на березі мальовничого лісового озера, поблизу гори Остриця, де в 1240 році на Стугнянських луках відбулась остання, перед облогою Києва, відкрита битва руських дружинників з татаро-монгольською ордою.
В програмі:

26 червня 2010 р.

- з 10-00 до 17-00 – організований заїзд на місце проведення фестивалю;

- початок музичної програми о 17-00

- виступ кобзаря;

- гурти "Сокира Перуна” (Київ), "Сейтар” (Київ), "Тінь Сонця” (Київ), "Цирюльня” (Миколаїв), "Визволитель” (Львів), "Naсhtigal” (Львів), "WHITE LIONS” (Севастопіль), "Святосіч” (Харків), "Широкий лан” (Калуш), "The GAZ” (Шахтарськ), "CLAN” (Жидачів) та інші;

- традиційні проводи Купала;

- нічний кінозал;

- спілкування з музикантами та акустична програма;

- нічна музична програма та історичні розповіді Р. Коваля.

27 червня 2010 р.

- реконструкторський бій «Русів» на території фортеці «Київська Русь»;

- Бойовий гопак;

- турнір з контактного бою «Меч Святослава».
Гостей ФТД «РУСЬ» пригощатимуть справжнім козацьким кулешем.

Проїзд з Києва:

Маршрутне таксі №303 від ст. метро «Либідська» до міста Василькова, зупинка «Готель «Ярославна» звідки до місця проведення фестивалю регулярно курсуватимуть маршрутки

В’язні сумління - ви не забуті

Penk-off — Sun, 30 May 2010 19:16:00 GMT

30 червня в Одесі на так званій «трасі здоров’я» в районі пляжу «Отрада» приблизно о 9.30 ранку почали збиратись молоді патріоти для проведення акції «марафон на підтримку в’язнів сумління». Організаторами заходу виступили об’єднане праве товариство міста Одеси та соціал-націоналістична організація «СІЧ». Також до „марафону” долучились активісти ВГО «Свобода».

О 10 годині стартове фото учасників акції, які, озброївшись двома відповідними прапорами, розпочали марафон. Протягом всього пробігу молоді соціал-націоналісти, перебуваючи у гарному настрої та добрій фізичній формі, легко долали дистанцію, одночасно подаючи приклад здорового способу життя і політичної активності у боротьбі проти режиму антинародної системи! Потрібно сказати, що перехожі і відпочиваючі з неабияким інтересом слідкували за молодими людьми, посміхаючись, піднімаючи руки у вітаннях і вигукуючи: «молодці», «спортсмени», «оце молодь». Фініш акції знаходився біля «двох куль», пляж «Ланжерон». Після вдалого спортивного дійства, відбулося спільне фотографування та розгортання банерів. Це викликало ще більший інтерес, бо проходило безпосередньо на самому пляжі, де відпочивали сотні одеситів і гостей міста. Люди вставали, придивлялись та підходили до соціал-націоналістів, які радо відповідали на поставлені питання. Також був проведений збір коштів на підтримку в’язнів сумління. Повз гурт відпочиваючих і патріотів проїхали двоє представників «лівоохоронної» системи, проте чи вони кудись поспішали, чи прочитали рішучість в очах патріотів дати відсіч, зробивши невеличке коло все ж таки попрямували геть.

Таким чином об’єднане праве товариство виявило свою солідарність із «в’язнями сумління», які безпосередньо перебувають під найважчим ударом антинародної системи за своє бажання соціальної і національної справедливості у нашій країні. «В’язні сумління» не здаються, живуть і мріють лише про одне – продовжити боротьбу! Тим більше не маємо права розслаблятись ми – націоналісти, що знаходимось на свободі! Ми віримо в свої ідеали та у перемогу, яку наближаємо кожною дією! Слава Героям!

Синяя болезнь

Penk-off — Sun, 16 May 2010 17:17:30 GMT

У многих футбольных хулиганов и бритоголовых есть на теле хотя бы одна татуировка. Каждая татуировка несет свой определенный смысл и значение. Будь то символика футбольного клуба, выражение правых взглядов либо просто что-то непотное и необъяснимое. «Синей» болезнью «заразиться» достаточно легко. Стоит сделать себе одну небольшую татуировку, и понеслось. Ты подходишь к зеркалу и начинаешь рассматривать, как татуировка будет смотреться со стороны. Все ли выглядит так, как должно быть. Стоит ли что-то изменить или нет. И чем чаще ты её рассматриваешь, тем чаще тебе кажется, что в ней есть изъяны и недостатки. Ты приходишь к мастеру, и по твоей белой коже начинает елозить игла. В этот раз мастер сделал все качественно и красиво. И вот ты опять стоишь у зеркала и думаешь, как тут добавить теней, а здесь сделать фон. Со временем небольшая татуировка на плече покрывает всю твою руку. Ты по чуть-чуть вошел во вкус, и уже не можешь остановиться. Вновь смотришь на свое отражение и видишь полностью забитую руку. Тебе в голову закрадываются мысли, что набить на второй руке. Ведь как-то не эстетично, что одна рука забита, а другая нет. Проходит время, и ты уже не подходишь к зеркалу. Так как оттуда на тебя смотрит старик, с обвисшей кожей и с непонятными от времени рисунками по всему телу. Конечно, если у тебя хватило силы остановиться на одной татуировке, то в зеркале увидишь маленькую глупую непонятную мазню на плече. В принципе, финал истории можешь додумать ты сам, но результат будет одинаковым. Каждый, сделавший себе татуировку, рано или поздно начинает об этом жалеть. Быть может, не обо всех, а о какой-то одной. Но это происходит с каждым. В большой либо в меньшей степени. Поэтому перед тем, как запечатлить на своем теле некий рисунок, задумайся, стоит ли начинать.

Чтобы сделать более или менее качественную татуировку, тебе потребуется найти хорошего мастера, который согласится сделать тебе татуировку правого толка. Не в каждом салоне возьмутся делать подобную татуировку. При этом кольщик не должен быть любитель, у которого есть самодельная машинка и гелиевая ручка (в которой содержится анилин, являющийся вредным для организма красителем). Это должен быть мастер своего дела с профессиональной тушью и инструментом. В противном случае, ты будешь об этом жалеть буквально на следующий день. К сожалению, нет гарантий, что мастер, которого ты нашел, использует профессиональную краску, а не более дешевую, и Рудольф Гесс на твоей груди превратиться в жалкого продавца корейской морковки J.

Что касается твоей чистой арийкой крови, которую при повышенном давлении, ты можешь потерять в приличном объеме, и которая будет выталкивать из раны тушь. Тем самым повлияет на качество рисунка и на увеличение длительности процесса. Также при нестерильности инструмента, в твою кровь попадает ряд инфекций, вроде гепатитов и ВИЧ. Плюс к тому же, не факт, что на краску у тебя нет аллергии, и кожа не начнет гнить. А туш отравит организм.

Сама по себе татуировка – это свежая рана, которая будет заживать в среднем две недели. Все это время она будет зудеть. А почесать её нельзя, дабы не испортить. Также нельзя делать резкий движений. Придется на время забыть о слеме и никаких драк.

Вновь обращаю внимание на тушь. Следи за её цветом, точнее за её оттенком. Бывает такое, что за один сеанс художник не успел сделать работу, а в следующий раз взял не ту краску.

Мастер сделал тебе все по первому разряду. Шкурка от раны отпала и твоим глазам предстала хорошая татуировка. Ты думаешь, что все мучения позади. Но ты глубоко ошибаешься.

Любая татуировка со временем теряет свой цвет, яркость. Если хочешь, чтоб картины на теле выглядели вполне прилично, со временем их надо будет подкорректировать.

После проведения очередной акции тебя задерживают доблестные защитники правопорядка и доставляют в райотдел. Там в обязательном порядке с тебя снимут отпечатки пальцев и сфотографируют. А при наличии татуировок запишут их детальное описание и сфотографируют. Теперь твоя нательная живопись находится в базе данных МВД, а если повезет, то и в службе безопасности. А это чревато последствиями, ведь татуировки гораздо проще запомнить и дать их описание, чем составить фоторобот. Также увидев на тебе татуировку, сотрудник правоохранительных органов лишний раз проверит базу данных и сводки преступлений на расовой почве.

Старайся не делать тату на открытых частях тела. Кисти рук, шея, голова. Это усложнит тебе шанс устроиться на работу. У обывателя человек с тату на теле в основном вызывает негативное впечатление и косые взгляды в свою сторону. Не делай тату в районе аппендицита, если не хочешь, чтоб вырезали.

В принципе, со временем татуировки можно вывести. Благо способов хватает. Но могу тебя заверить, что ещё не существует безболезненного способа выведения тату.

Если все доводы приведенные выше не отбили у тебя желания, и ты все ещё рвешься забиться с пяток до ушей J, запомни. Не важно, что у тебя нарисовано на теле, главное, что у тебя внутри. Только благодаря кристальной чистоте убеждений можно достичь победы национал-социализма.

Георгий Hammer Сенов

Немного о футболе (от узника совести)

Penk-off — Sun, 16 May 2010 17:13:53 GMT

Большая часть правой молодежи увлекается околофутбольным движением. Многие настолько входят в азарт, что забывают: оппонент такой же парень, как и ты сам. Доходит до того, что толпой забивают соратника по оружию, духу, крови. И превращают дружеские тренировки в жестокие избиения. Такие поступки должны быть неприемлемы правому хулиганы.

Fair play между хулиганами в нашей стране появился благодаря правым и для правых, которые не хотят делать инвалидами своих же братьев. Футбол должен объединять правых, делать их сплоченней. А не наоборот дробить и разделять на цвета клубов, на Русских и Украинцев, на Киевлян и Одесситов. Как это происходит сегодня.

Мы все часть одного племени братских народов, члены Белого сообщества. Живем на одной земле, обустроенной нашими предками. У нас одни корни. Одна общая цель, в конце концов. Все, что происходит на футболе, на футболе и должно заканчиваться, а не перерастать в лютую ненависть, основанную лишь на том, что оппонент из другого города, носит розу другого цвета, болеет за команду, которая разбила вашу в последнем матче. Или из-за урода, написавшего какой-то бред в интернете. В общем, поводов предостаточно. Причины всегда были и будут, но они настолько мелкие и ничтожные, что могут повлиять только на эмоционально слабого человека. Учись контролировать свои чувства, не заводись по мелочам. Тогда перед твоими ногами будет весь мир.

Если же ты ощущаешь нужду в разрядке, или появилось желание перемахнуться на «дерьме», используй шавок. Для этих целей они и ходят на футбол J, ведь к fair play они не имеют никакого отношения. Махаться на чистых руках и равными составам с теми, кто, как стая саранчи, прыгает со спины толпой с аргументами и забирает жизни лучших из нас – плевок на могилу людей, отдавших самое дорогое, что у них было, свои жизни, за наши общие взгляды и идеи.

Правое околофутбольное движение – это тренировочный лагерь перед будущей RAHOWA (Расовой Священной Войной). В нем оттачиваются способности работать, как единый организм. В противостоянии оппоненты оказывают услугу друг другу. А не делают калеками. Также дает возможность завести новые знакомства для дальнейших совместных акций, обмена новостями, взаимопомощи. Да и просто поддержки в нашей нелегкой борьбе.

Великая Русь – матушка, разбитая на мелкие княжества была гораздо слабее, чем когда была единой и мощной державой. Давайте учиться на ошибках прошлого. Соединяясь в Единый Фронт, мы приближаем победу Национал-Социализма.

Футбол не построит достойное будущее нашим Белым детям. Но дает большие возможности. Нужно использовать их с пользой, а не для междоусобной братской войны. Для этого надо знать грань между тем, где заканчивается увлечение и начинается Борьба.

СОВЕТЫ ОТ УЗНИКА СОВЕСТИ

Penk-off — Sun, 16 May 2010 17:08:21 GMT

С тобой случилась беда и «правосудие» нашей страны решило изолировать тебя от общества, поместив в тюрьму. Хочу тебе сказать, что бояться в тюрьме не надо никого и ничего. Не бойся работников СИЗО. Как бы они тебя не пугали. Ничего страшного в их изоляторах, трюмах, ямах (как только зеки не называют карцер) нет. Наоборот, у тебя появляется лишнее время, которое ты сможешь провести со своими мыслями наедине. Гораздо страшнее принудительное общение, а в карцере от него отдыхаешь. Покалечить или убить тебя тюремщики сами боятся. Ты же не бойся других арестантов. Они часто запугивают, но не более того. Старайся быть сдержанным в общении. Не лезь ни в какие «семейники», группки и «кентовки». Как бы тебе не было плохо. Только найдя близкого по духу человека, начинай потихоньку сходиться с ним. Запомни: «Только тюрьма, нужда и лишение обнаруживают истинное сердце человека».

Самое важное в первое время пребывания в тюрьме, взять себя в руки и понять, какой бы тебе срок не грозил, жизнь на этом не кончается. Жить надо и в тюрьме.

Вначале все будет ново и интересно. Но в отличие от воли жизнь в тюрьме однообразна до предела. Фильм «День сурка» смотрел? И чтобы повседневную серость разогнать от себя подальше, старайся делать один день не похожим на другой. Выбери себе занятие, которое тебе хотелось бы попробовать, чему-то научиться. Если ты ничего не делаешь больше трех дней, то считай, система начала тебя ломать. В тюрьме занятия даются легче, чем на свободе, там всегда некогда J.

Не забывай о распорядке дня. Старайся «движнячить» днем, а ночью отсыпайся. Ночной образ жизни, скажем так, неблагоприятно влияет на твое здоровье.

Итак, чем же заниматься в тюрьме?

Первое, на что нужно обратить внимание – это здоровье. Сохранить его вроде проще, чем на свободе. Так как нет никаких соблазнов, алкоголя…Образ жизни по расписанию. Вовремя завтрак, вовремя прогулка, вовремя сок, если режим соблюдаешь. Но не тут-то было. Камеры тесные, народу может быть от четырех до полсотни людей. Часто помещения бывают переполнены. Администрация СИЗО называет это «перелимитом». Когда в камере на четверых находятся 6 человек. Вследствие чего, легкие и сердце напряжены до предела. Эмоциональная неустойчивость заставляет тебя курить чаще. Поэтому немедленно бросай курить. Или будешь страдать от постоянного кислородного голодания, отдышки, апатии, головокружения, сонливости, заболеваний дыхательных путей.

Чтобы повысить жизнестойкость организма, занимайся водными процедурами обтирания. Если у тебя есть возможность побегать босиком по свежее выпавшему снегу, используй её, твой организм скажет тебе «спасибо». Зарядкой можно заниматься в камере. Старайся делать её с утра, когда твои сокамерники спят. Не так накурено в камере. Но при этом старайся им не мешать спать. Сон в тюрьме – это святое. Надеюсь, ты знаешь разницу между зарядкой и физическими нагрузками. Физкультурой в камере категорически запрещено заниматься.

А вот на прогулке (на которую тебя по закону должны выводить) используй все шестьдесят минут. Ведь мышечная работа относится к физиологически важным элементам нормальной жизнедеятельности. Оказывает влияние на обмен веществ, на костно-суставный аппарат, дыхание, кровообращение. В общем, на все функции тела. Следовательно, отжимайся, приседай с сокамерником на плечах, качай пресс на скамейке, подтягивайся, ухватившись за решетки, бегай, прыгай, боксируй. В место лап можно использовать тапочки. В общем, двигайся побольше, тогда геморрой тебе не грозит J.

Занимаясь, не забывай и о мышцах глаз. Они тоже нуждаются в регулярных тренировках. В камере постоянно искусственный свет. Окна обычно заделывают наглухо. Зрение садится быстро. На нижней полке глаза в постойном напряжении, поэтому ни о каких чтениях даже не думай. На верхней гораздо светлее, но постоянный свет лампы приводит к воспалению слизистой оболочки глаз.

Следи за своей осанкой. В тюрьмах все настолько психологически сделано, чтобы сломить человека. Кучи проволок, решеток, колючка под током, «баяны», «намордники», лающие огромные собаки, узкие проходы, низкие потолки. Даже как в песне «…стены и те давят серым бетоном тебя…». И волей – неволей ты начинаешь горбиться. Ходи ровно, прямо, с гордо поднятой головой.

Как ты сам понимаешь, без правильного питания здоровья не сохранишь. Кормят в СИЗО, так сказать, «мертвой пищей», разваренной, в которой нет никаких полезных веществ. Если у тебя есть возможность, проси родных и близких в передачах и посылках передавать тебе побольше «живой» пищи. Фруктов, овощей, орехов, меда. А не каши, супы быстрого приготовления, консервы. Да и хоть продукты свежие, не ешь все сразу. Твой организм не мусорный бак. Нельзя его забивать несовместимыми продуктами. Большое количество витаминов и других полезных веществ содержит зеленый чай. (В отличие от черного, который при пережарке теряет большую часть витаминов). Но это не значит, что ты теперь будешь хлестать чифирь с утра до вечера. Чифирь очень вреден особенно со сладким. А вот легкий чай без сахара за двадцать минут до еды, принесет тебе большую пользу.

Старайся также не злоупотреблять лекарствами, особенно первыми попавшимися под руку. Таблетки быстро помогают избавиться от болезней, но при этом твоя жизнестойкость ослабевает. Все равно, что ты сам у себя взял в кредит J. Лучше постоянно следить за своим здоровьем, чем вспоминать о нем лишь тогда, когда станет невмоготу. Природа наделила нас великим даром. Она дала нам силу справляться с разными болячками самому. Но нет, как только тебя схватил грипп, ты начинаешь лечиться, закидывая в себя горы антибиотиков. Антибиотики не убивают вирусы, а уничтожают бактериальные инфекции и ослабляют иммунитет. Плюс получаешь «удар» в печень. Не глотай таблетки, особенно, если ты не знаешь, для чего они предназначены.

Твой мозг, как и мышцы, без тренировок атрофируется. Старайся читать как можно больше книг. Конечно, в тюремной библиотеке скудные книги, изданные при «совке». Но, если есть возможность, книги можно заказывать через «книга-почту» или попросить передать через посылку. Также по желанию попроси пусть выпишут газеты или журналы на твое имя. Еще можно читать книги в интернете через мобильный телефон. Правда, за нахождение у тебя такого аппарата, ты легко можешь угодить в карцер. Не зацикливайся на чем-то одном. Читай разнообразную литературу. Ариец должен знать и уметь все. И ребенка перепеленать и АК разобрать.

По быту в тюрьме я не стану тебе объяснять. Да и ты не поймешь, если не увидишь сам. Надеюсь, эта статья тебе никогда не пригодиться. Ну, а если, конечно, к большому сожалению пригодиться, то хоть чем-то поможет.

14/88

Георгий Hammer Сенов

Майбутня перемога замість "побєди"

Penk-off — Tue, 11 May 2010 10:09:55 GMT

9 травня в Одесі проходив останній матч чемпіонату України з футболу. На
футбольному полі зійшлись місцевий «Чорноморець» і Луганська «Зоря». Антураж в
самому місті і на стадіоні зокрема був доволі дурнуватий. Всюди червоні
прапорці, георгіївські стрічки та фрази «дєди воєвалі», «спасібо за побєду» і
т.д.

«Нє мудурствуя лукаво» одна з місцевих фанатських фірм також використала
заїзжений вислів «спасібо за побєду», намалювавши його банері і відповідно
розтягнувши на фан-секторі.

В свою чергу група активістів одеського руху «Позитивні Праві», не бажаючи
терпіти відверто тупу комуно-ліберастію, що останнім часом набирає обертів в
місті, провели свою акцію на фан-секторі. «Позитивні Праві» розтягнули два банера.
На першому було написано трьома мовами, німецькою, українською і російською
«Досить братовбивчих війн» а також наступні написи: «Майбутнє належить Nам» і «Немецко-славянское братство». На даному банері також присутнє зображення
восьмипроміневого коловрата, що є рідним як для слов’янських культур так і для
німецької. Другий банер складався з жовто-блакитних частин на, якому містився
напис «И после всех испытаний – нас ждет победа!» та «рунічного тризубу».

На думку «Позитивних Правих» дані банери розкривають справжню героїку
європейської волі і солідарності між братніми націями. Також відповідна акція
мала на меті пропаганду правих ідей і протидії таким ганебним явищам серед
фанатського і правого рухів, як аполітизм, деградація та змарніння духом. Акція
виявилась над вдалою і була сприйнята з великим ентузіазмом та підвищенням
моралі, особливо серед молоді.

Слава Перемозі!

СІЧ – проти деградації правого руху!

Penk-off — Wed, 28 Apr 2010 21:23:37 GMT

Останнім часом пропаганда «аполітизму» серед одеської молоді, зокрема у фанатському русі, досягла дуже високої інтенсивності, як і контрзаходи, що почались дещо з запізненням, але наразі досягають значних успіхів. Отже, Одеська

Соціал-Nаціоналістична Організація «СІЧ» не змогла залишатись осторонь цього протистояння і дає своє бачення і оцінку вищезгаданим процесам.

Для нас не є визначальним час і адреса відправника (чи рознощика) розповсюдження «аполітизму». Важливим є тільки зміст і мета даного явища. Зміст «аполітизму» є скрізь негативний. «Аполітизм» позбавляє молодих людей політичної, а з тим і революційної потенції, що означає виведення останніх навіть з теоретичної боротьби за Ідеали соціального і національного визволення Української Nації! Отже, мета «аполітизму» - антинаціоналістична та антиреволюційна за своєю суттю, можливо, часом і несвідомо, але факт залишається фактом! «Аполіт» – втрата для руху!

Головним теоретичним підґрунтям «аполітизму» є наступні тези: 1) боротьба – це апріорі «подстава», 2) рівність та братство всіх «гідних» громадян, 3) права боротьба – це нікому не потрібні і безглузді речі, на кшталт кривих свастик та політичних маршів, 4) бони і скіни – всі як один „гопнікі”, „бухарі”, наркомани та „скажені расісти”, яким головне вбити негритянку чи малолітнього кавказця (ніби правий рух тільки і складається з цих маргіналів?!).

Всі вищезазначені теоретичні тези «аполітизму» не страшні для більш-менш свідомої молодої людини. 1) Життя є боротьба! Тоді саме життя - «подстава»… . 2) Поки ви бажаєте рівності і миру у всьому світі та захищаєте «гідних» громадян, ці «гідні» щодня стають сильнішими, об’єднуючись у свої етнічні кримінальні клани! (іноді достатньо подивитись прізвища мерів, губернаторів, обласних і міських керівників міліції і т.д.). 3) Кривих свастик немає бути, бо пропаганда має бути якісною перш за все! А місце самих свастик, які хоч і мають давній сакральний зміст, проте несуть певне негативне забарвлення, давно має бути зайнято символом «Ідеї Nації» та «Вкраїнським Тризубом»! Щодо організованих та санкціонованих акцій, все, що сприяє розвитку руху має бути використано! 4) Дійсно, серед так званих неорганізованих правих скінхедів (бонів) дуже часто зустрічаються останні маргінали, які відверто провокують весь правий рух, але їх «геройства», на кшталт: побиті негри-студенти чи дебош у сп’янілому угарі з використанням певної символіки чи жестів (різноманітні свастики, кельтські хрести, римські вітання і т.д.) не мають ототожнюватись зі всім правим рухом і тим більше з такими організованими і жорстко дисциплінованими течіями-рухами, як

Соціал-Nаціоналізм, який від свого початку має свої організаційні символи («Ідея Нації», «Рунічний Тризуб» і т.д.).

Наскрізь антинаціоналістичний характер «аполітичної» пропаганди немає нікого збивати з правого шляху. А для цього кожна права молода людина має знати і розуміти дану ситуацію. Вся платформа цього нового антиправого (за своїм змістом) руху - ніщо, коли людина дізнається про справжні стандарти ідейного, безкорисливого та здорового борця за соціальне і національне визволення Української Nації.

Як то кажуть: «Я вам не скажу за всю Одесу», лише за той рух, до якого належить Організація «СІЧ», а саме до Всеукраїнського Соціал-Nаціоналістичного Руху. Ідеалом організованого СІЧовика соціал-націоналіста є безстрашний воїн-пропагандист, який готовий вести боротьбу на всіх фронтах: пропагандистському, соціальному, трудовому, вуличному, науковому, революційному, одним словом – скрізь, де потребує того «Ідея Нації»! Всюди, де за справу береться соціал-націоналіст створюються гурти однодумців, налагоджується націонал-трудова праця, ведеться повномасштабна підготовка. СІЧовик є революційно пильним і свідомим, а тому всесторонньо розвивається, не витрачаючи жодної вільної хвилини, яку можна було б присвятити націонал-трудовій діяльності. Опанування науки (знання), духовно-вольовий розвиток та військово-спортивний вишкіл є буденністю соціал-націоналіста! Такі ганебні явища, як: паління, вживання алкоголю, наркотиків та будь-яка інша аморальна поведінка є неприпустимою для СІЧовика. СІЧовий соціал-націоналіст є позитивним воїном-волонтером. Він однаково бореться зі всіма негативними явищами і проти всіх ворогів, незважаючи на їх відзнаки! Соціал-націоналіст воліє за своє, а не проти чужого, за свою Nацію, а не проти чужих, проте, коли будь-яка сила стає на заваді звільненню, відродженню та розвитку свого, соціал-націоналіст рішуче і без вагань поборює ворога, будь то інша держава, антиукраїнські організації, нелегальні мігранти чи ріднокровні: „демолібераст”, дегенерат з «антифа», інші різноманітні «істоти», яких наші козацькі пращури називали «яничарами» та наказували їх безжально нищити. СІЧ виступає проти деградації правого руху та за очищення його лав від негідних високого обов’язку елементів! Натомість Організація пропагує: Ідеалізм, Волюнтаризм, Активізм, високу Моральність, Побратимство і постійне всебічне вдосконалення!

Український Патріоте, націоналістична боротьба – це наш спадок і заповіт, що нам його передали всі численні покоління борців за Вітчизну (русичі, козаки, українці). Націоналістична боротьба – це не «подстава», що нам її хтось нав’язав і намагається керувати, це святий обов’язок кожного патріота у двобої з системою! Націоналістична боротьба – це горіння української дущі та напруження розуму і тіла у безперервному служінні Ідеалам Прабатьків, а значить і нашим Ідеалам! Майбутнє належить Nам!

29.04.2010 Слава Україні !

Кадровий референт Одеської Соціал-Nаціоналістичної

Організації СІЧ, друг «Скеля»

Акція проти аполітизації фанатського руху Одеси

Penk-off — Tue, 20 Apr 2010 11:31:27 GMT

Минулої неділі, 18 квітня, праві події в Одесі і не думали закінчуватись! Після суботніх вшанувань Світлої Пам’яті Героя України Максима Чайки активісти руху «Позитивні Праві» провели акцію на стадіоні «Спартак», де цього дня проходив черговий тур футбольного чемпіонату України між одеським «Чорноморцем» та донецьким «Металургом».

У рамках кампанії проти тотальної аполітизації фанатського руху «Позитивні Праві» сміливо і рішуче виступили проти цього ганебного явища, розмістивши на фан-секторі банер «Аполит – хуже шавки!», також на банері був присутній напис «AFA» у перекресленому колі. Таким чином даний банер має нагадувати справжнім правим про те, що серед фанів досі є шавки-спільники вбивць Максима Чайки, які ходять на футбол. Об’єднана права співдружність Одеси має раз і назавжди очистити не тільки фанатський рух від толерастичної чуми, але і всю Одесу!
Потрібно підкреслити, що здорова права молодь прийняла таку чіткість і рішучість «Позитивних Правих» з великим піднесенням і натхненням. Поруч із досвідченими й дорослими соратниками молодь відчуває силу і віру у своє майбутнє!

П.С.: Окрема подяка фанам донецького «Металурга», які на Честь Максима Чайки неодноразово заряджали: «Чайка Максим – не пробачимо! Відімстимо!» Дякуємо за підтримку! Україна – Єдина! В Печалі, Радості і Боротьбі!

Слава Україні !
Слава Перемозі !

Клич новітньої Коліївщини

Penk-off — Fri, 16 Apr 2010 11:42:03 GMT

14 квітня 2010 року в 242 річницю з дня початку Коліївщини організація «Патріот України» вулицями Києва провела марш на честь ватажків цього гайдамацького повстання. Дух Івана Гонти та Максима Залізняка в цей день панував на вулицях української столиці.
Близько 19.00 поблизу пам’ятника Тарасу Шевченку зібралося близько двох сотень новітніх гайдамаків переважно в одностроях організації «Патріот України». Були представники дружніх організацій ”Перша Українська Молодіжна Асамблея”, "Подих Волі”, "Перунова Сотня” та інші. Організатори планували провести смолоскипову ходу але міліція була налаштована вороже і забороняла використовувати смолоскипи. В підтвердження своїх слів правопохоронці навіть привели якогось інспектора з МЧС який на їхню думку мав би скласти акт про порушення протипожежної безпеки на організаторів маршу. Молодий чоловік з МНС при великому треморі рук пред’являв службове посвідчення і при не меншим тремтінням голосу просив організаторів не застосовувати відкритий вогонь під час акції. На його обличчі читався страх та невпевненість. В кінці-кінців правопохоронці були змушені сховати представника МНС щоб кінцево не осоромитися. Після тривалих перемовин між організаторами акції та керівництвом присутньої міліції було ухвалено рішення проводити марш без смолоскипів так як всім стало зрозуміло, що міліція використовує смолоскипи як привод зірвати марш вцілому.
Акція розпочалася з промови Голови КМГО «Патріот України» Друга Сполоха. Потім колона рушила по вулиці Володимирській, вигукуючи гасла «Слава Україні – Героям Слава», «Слава Нації – Смерть ворогам», «Гайдамака тричі – Слава!», «Одна Раса! Одна Нація! Одна Батьківщина! Це Україна» та інші. Біля пам’ятника Хмельницькому була прочитана Молитва українського націоналіста. Прості прохожі люди із зацікавленням звертали увагу на ходу. Далі колона рушила до пам’ятника Гетьману Петру Сагайдачному, де була кінцева точка маршруту. Був прочитаний Декалог українського націоналіста та мав виступ друг Гуманіст.
Потім прапори історичних ворогів України Російської Федерації та Ізраілю були винесені поперед стрій соціал-націоналістів, кинуті під пам’ятник Великому Гетьману і під спів пісні по мотивам твору Шевченка «Микита Швачка» спалені. На цьому акція завершилася.
По закінченню акції правопохоронці оточили Друга Гуманіста і намагались скласти протокол про адмін-порушення, але як з’ясувалося міліціонер (чи «міліціонер»?) не мав ні посвідчення ні форми.
В цей час Друга Лиса в такий же спосіб оточили і «міліціонер» без форми і посвідчення хотів його затримати. На що отримав адекватну відповідь Друга Лиса та його побратимів. Після цього міліціонери, що оточили перед цим Друга Лиса всі кинулися його затримувати. У результаті він був разом із Другом Гуманістом затриманий.
Затриманих повезли у Подільське РОВД. Авто із журналістами, що шукали затриманих неодноразово зупиняв «Беркут» та ДАІ і намагався всіляко завадити їхньому руху.
Друга Гуманіста відпустили о 12-15 ночі, що було зроблено навмисне на випадок, якщо не буде свого транспорту то не буде змоги добратися додому.
15 квітня о 9-00 правопохоронці повідомили про суд над Другом Лисом о 11-30. Згодом його перенесли на 14-00, проте суд почався о 14-15. На засідання суду міліціянти не хотіли допускати адвоката Владислава Мартинюка. Але врешті-решт він на засідання суду потрапив. Цікаво те, що жодного документа на осіб, що свідчили з боку правопохоронців не було. З таким успіхом міліціонери могли записати Вінні Пуха у «свідки» . Було два засідання суду, після першого (коли судили Лиса) чомусь автозак із затриманим кудись поїхав. О 15-10 було закінчення суду. Адвокат близько трьох годин очікував на рішення суду в адміністративній справі, що є безпрецедентним випадком при розгляді справ пов’язаних з адміністративними правопорушеннями. Адвокат отримав рішення суду лише о 18-20. На суд чинився шалений тиск, про що свідчить той факт, що коли адвокат приїхав до РОВД із рішенням суду, то міліція заявила, що «його (тобто Лиса) відвезли на 10 діб на Ремонтну 7» (місце відбування адміністративного покарання). Зрозуміло, що було політичне замовлення. Суддя Трегубенко проявила твердість і суворо дотримуючись чинного законодавства не пішла на його порушення під тиском знахабнілих правопохоронців. На щастя ще є судді, до яких можна не кривлячи душею звертатися «Ваша Честь». Незважаючи на шалений тиск міліціянтів судом було винесено справедливе рішення. Друг Лис на свободі і з нього зняті всі звинувачення. Система здала назад. Система в цьому випадку програла. Ця акція маленька перемога Організації над системою. З таких маленьких перемог незабаром постане Велика Перемога!
Фабрикуючи такі справи, міліція має пам’ятати, що Дух Коліївщини живий, що нові Гайдамаки вже крокують вулицями Києва та всієї України і вже незабаром очистять Батьківщину від нечестивців. Коліївщина – це добре! Слава Перемозі!

Джерело - http://sna.in.ua/