14 квітня 2010 року в 242 річницю з дня початку Коліївщини організація «Патріот України» вулицями Києва провела марш на честь ватажків цього гайдамацького повстання. Дух Івана Гонти та Максима Залізняка в цей день панував на вулицях української столиці.
Близько 19.00 поблизу пам’ятника Тарасу Шевченку зібралося близько двох сотень новітніх гайдамаків переважно в одностроях організації «Патріот України». Були представники дружніх організацій ”Перша Українська Молодіжна Асамблея”, "Подих Волі”, "Перунова Сотня” та інші. Організатори планували провести смолоскипову ходу але міліція була налаштована вороже і забороняла використовувати смолоскипи. В підтвердження своїх слів правопохоронці навіть привели якогось інспектора з МЧС який на їхню думку мав би скласти акт про порушення протипожежної безпеки на організаторів маршу. Молодий чоловік з МНС при великому треморі рук пред’являв службове посвідчення і при не меншим тремтінням голосу просив організаторів не застосовувати відкритий вогонь під час акції. На його обличчі читався страх та невпевненість. В кінці-кінців правопохоронці були змушені сховати представника МНС щоб кінцево не осоромитися. Після тривалих перемовин між організаторами акції та керівництвом присутньої міліції було ухвалено рішення проводити марш без смолоскипів так як всім стало зрозуміло, що міліція використовує смолоскипи як привод зірвати марш вцілому.
Акція розпочалася з промови Голови КМГО «Патріот України» Друга Сполоха. Потім колона рушила по вулиці Володимирській, вигукуючи гасла «Слава Україні – Героям Слава», «Слава Нації – Смерть ворогам», «Гайдамака тричі – Слава!», «Одна Раса! Одна Нація! Одна Батьківщина! Це Україна» та інші. Біля пам’ятника Хмельницькому була прочитана Молитва українського націоналіста. Прості прохожі люди із зацікавленням звертали увагу на ходу. Далі колона рушила до пам’ятника Гетьману Петру Сагайдачному, де була кінцева точка маршруту. Був прочитаний Декалог українського націоналіста та мав виступ друг Гуманіст.
Потім прапори історичних ворогів України Російської Федерації та Ізраілю були винесені поперед стрій соціал-націоналістів, кинуті під пам’ятник Великому Гетьману і під спів пісні по мотивам твору Шевченка «Микита Швачка» спалені. На цьому акція завершилася.
По закінченню акції правопохоронці оточили Друга Гуманіста і намагались скласти протокол про адмін-порушення, але як з’ясувалося міліціонер (чи «міліціонер»?) не мав ні посвідчення ні форми.
В цей час Друга Лиса в такий же спосіб оточили і «міліціонер» без форми і посвідчення хотів його затримати. На що отримав адекватну відповідь Друга Лиса та його побратимів. Після цього міліціонери, що оточили перед цим Друга Лиса всі кинулися його затримувати. У результаті він був разом із Другом Гуманістом затриманий.
Затриманих повезли у Подільське РОВД. Авто із журналістами, що шукали затриманих неодноразово зупиняв «Беркут» та ДАІ і намагався всіляко завадити їхньому руху.
Друга Гуманіста відпустили о 12-15 ночі, що було зроблено навмисне на випадок, якщо не буде свого транспорту то не буде змоги добратися додому.
15 квітня о 9-00 правопохоронці повідомили про суд над Другом Лисом о 11-30. Згодом його перенесли на 14-00, проте суд почався о 14-15. На засідання суду міліціянти не хотіли допускати адвоката Владислава Мартинюка. Але врешті-решт він на засідання суду потрапив. Цікаво те, що жодного документа на осіб, що свідчили з боку правопохоронців не було. З таким успіхом міліціонери могли записати Вінні Пуха у «свідки» . Було два засідання суду, після першого (коли судили Лиса) чомусь автозак із затриманим кудись поїхав. О 15-10 було закінчення суду. Адвокат близько трьох годин очікував на рішення суду в адміністративній справі, що є безпрецедентним випадком при розгляді справ пов’язаних з адміністративними правопорушеннями. Адвокат отримав рішення суду лише о 18-20. На суд чинився шалений тиск, про що свідчить той факт, що коли адвокат приїхав до РОВД із рішенням суду, то міліція заявила, що «його (тобто Лиса) відвезли на 10 діб на Ремонтну 7» (місце відбування адміністративного покарання). Зрозуміло, що було політичне замовлення. Суддя Трегубенко проявила твердість і суворо дотримуючись чинного законодавства не пішла на його порушення під тиском знахабнілих правопохоронців. На щастя ще є судді, до яких можна не кривлячи душею звертатися «Ваша Честь». Незважаючи на шалений тиск міліціянтів судом було винесено справедливе рішення. Друг Лис на свободі і з нього зняті всі звинувачення. Система здала назад. Система в цьому випадку програла. Ця акція маленька перемога Організації над системою. З таких маленьких перемог незабаром постане Велика Перемога!
Фабрикуючи такі справи, міліція має пам’ятати, що Дух Коліївщини живий, що нові Гайдамаки вже крокують вулицями Києва та всієї України і вже незабаром очистять Батьківщину від нечестивців. Коліївщина – це добре! Слава Перемозі!