Зимовий день, якому судилось стати незабутнім…Під биття
дзвонів та мільйонів українських сердець прийнято доленосне рішення!
Дочекалися!!! Століттями терзане, шматоване тіло України нарешті регенероване
та возз’єднане.
Позаду пройдений тернистий шлях, а попереду нова кривава дорога…
22 січня 1919 р. у Києві на Софіївській площі відбулися
урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки українських земель,
засвідчений Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну.
Ним стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках
Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка
відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Та це був
тільки один із кроків, які належало подолати в напрямку до омріяної
незалежності.
Українська
націє! Настала чергова річниця Злуки! Вшановуючи цю дату пам’ятаймо,
що вона має бути у нас єдиною! Адже злочинні сепаратистські заяви провладних
мужів, розбурхування національної ворожнечі, спекулювання мовним питанням не
повинні звести нанівець це велике досягнення. Штучно створюване протистояння
між Сходом і Заходом має бути назавжди
розвіяне.
До
сьогодні Україна повністю не об"єднана. Значна частина українців мешкає на
територіях, які є прилеглими до кордонів сучасної Держави, але належить іншим
країнам. Зокрема, українські етнічні землі знаходяться у складі: Польщі (
Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя), Румунії (Південна Буковина та
Мармарощина), Словаччині (Пряшівщина),
Білорусії (Північне Полісся) та РФ (Стародубщина, Сновщина, Подоння та багато
ін.).
Українці
чекаюсть возз’єднання,
а Держава - Соборності! Тож продовжуємо боротись за втановлення соціальної і
національної справедливості на всіх наших етнічних землях, землях майбутньої -
Великої України!
…Україно,ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи – все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено!
(В.Симоненко)
| 
