Доба, яку ми звикли називати Першими визвольними змаганнями, потребує сьогодні нового історичного прочитання. Багато хто звик говорити про ті криваві роки переважно в сумних інтонаціях переможених і принижених. Нам часто нав’язують народницький (або ж "націонал-демократичний”) варіант української історії, де вся наша історія описується як серія постійних поразок, а мазохізм намагаються представити як основу нашого національного характеру.



Така убога теорія призводить до того, що все героїчне та войовниче свідомо з української історії прибирається, натомість поразки смакуються і перетворюються на "опорні точки” нашої історії.


На прикладі Перших визвольних змагань ми бачимо багато цікавого. Ми бачимо болісний крах ілюзій не одного покоління інтелігенції, яка витала в імпотентних фантазіях про мирне співіснування націй та про українську автономію в складі "демократичної Росії”. Ми бачимо провал усіх сподівань на будь-яку зо ... Читать дальше »