Славної пам’яті Романа Шухевича - 6 Марта 2010 - Аналитика Одесского Нац. Движения

<независимый ресурс>

Понедельник, 25.11.2024, 10:52

Главная

| RSS

Меню сайта

Категории раздела

Наш опрос

Статистика

Онлайн всего: 1

Гостей: 1

Пользователей: 0

Форма входа

Главная » » Славної пам’яті Романа Шухевича

14:56

Славної пам’яті Романа Шухевича

Сьогодні, 5 березня 2010 року виконується 60 літ із дня загибелі Героя Української Національної Революції Романа Шухевича.
Героєм Української Нації він є не в силу указів колишьного президента, а в силу суми Чинів, що він зміг зробити за життя. Рід Шухевичів, серед якого було багато священиків, дав Україні багато синів і дочок, що сприяли розвиткові і розквіту Нації.
Роман Шухевич із юності прагнув досконалості у всьому. Він розвивався фізично, інтелектуально і духовно. Навчався у Львівській політехніці та призивався до польської армії, де його визнали політично «неблагонадійним».

У 1926 році, у віці 19 років, він виконує атентат на шкільного куратора Собінського. Для комуністів та лібералів це «жах», «тероризм», «екстремізм», а для нас – це виконання сьомого пункту декалогу українського націоналіста «Не завагаєшся вчинити найнебезпечнішого злочину, якщо цього вимагатиме добро справи». І хіба лише цього пункту? Не раз українським націоналістам доводилося робити одиничні постріли, але в ім’я мільйонів. Згодом й Чин Миколи Лемика був спланований Романом Шухевичем. З часом ці постріли переросли у часи Другої Світової у потужну Українську Повстанську Армію, яку Роман Шухевич у свій час і очолив. Охопивши терени Західної України, ОУН-УПА направила свої сили у похідних групах туди, де український націоналізм XX століття і зародився – на Схід.
Українська Повстанська Армія продовжила Другу Світову на десять років. Незважаючи на те, що СССР мав переважаючу матеріальну базу, Роман Шухевич став найзапеклішим їхнім ворогом. Розуміючи це, лідери ОУН в екзилі неодноразово пропонували йому теж податися в еміграцію, де він став би Символом Боротьби та уник фізичної смерті. Проте Роман Шухевич відмовився від цього, відмовився він і від роботи на американську або британську розвідки. Він свідомо обрав боротьбу до смерті фізичної, проте не до смерті духовної. Після його смерті боротьба не припинилася. Вона триває і зараз, так як України, за яку він боровся немає і досі. Здобути її генерал-хорунжий заповів нам – майбутнім поколінням.

Слава Україні!

Героям Слава!

Джерело - CNA